На кінець 2022-го року в Україні офіційно порушено 154 кримінальні справи щодо сексуального насильства, вчиненого російськими військовими.
На кінець 2022-го року в Україні офіційно порушено 154
кримінальні справи щодо сексуального насильства,
вчиненого російськими військовими.
“Я раніше думала, що я досить сильна людина, що я можу пережити все, але ця подія, яка зі мною трапилась, це якесь максимальне приниження себе перед самою собою, навіть не перед кимось”.
Аліса Коваленко – українська режисерка, яка у квітні 2014-го опинилася на Донбасі і стала однією з перших жертв сексуального насильства з боку російських військових.
“Поїхала разом зі своїм хлопцем, французьким журналістом, з яким я зустрічалася тоді. Намагалася фіксувати все, що там відбувалося. Я поїхала знімати наш український блокпост. В один із днів я мала повернутися в Донецьк, тоді вже громадський транспорт не ходив, лише таксисти або місцеві водії. І на першому ж блокпості нас зупиняють і питають таксиста: “Кого везете?”. І він каже: “А вона з українськими військовими”.
На кінець 2022-го року в Україні офіційно порушено 154 кримінальні справи щодо сексуального насильства, вчиненого російськими військовими. Утім, експерти стверджують, що жертв значно більше.
Аліса пригадує, як її витягли з автівки і повели на багатогодинний допит: “Був ступор, я розуміла, що це кінець. Вони дуже дивувалися, чому я не плачу і не реагую на те, що вони мене б’ють по ногах. А в мене було емоційне заціпеніння. Вони почали лякати мене Стефаном – мовляв, заберуть його “на підвал”. Казали, що будуть ламати пальці, різати вуха й так далі”.
Пізно вночі один із російських військових повіз дівчину до невідомої квартири, де наказав помитися, а її закривалені речі поклав до миски з водою: “Він не дав мені одягнутися, просто подав рушника. Схопив за плечі, посадив біля себе і каже: “Поговори зі мною, мені самотньо, ну ми ж не звірі”. Мовляв, тут приїхали допомогти братському народу і все таке. При цьому він чистив переді мною пістолет, насолоджувався тим, що він має владу”.
“Сексуальне насильство, пов’язане з війною, це не лише зґвалтування, – зауважує Марина Легенька, юрисконсультка “Ла Страда – Україна”. – Також були випадки примусового роздягання, примусового приниження, в тому числі в оголеному вигляді. Жінок ставили на коліна. Траплялися дії сексуального характеру, коли жінок, які знаходилися в укритті, примушували обрати ту, яку окупанти зґвалтують. Вони чинили тиск сексуального характеру по відношенню до цих жінок”.
“Було вже пізно, коли він сказав, що треба лягати спати, – розповідає Аліса Коваленко. – І він сказав, що ляже зі мною, аби я не втекла. Я дуже просила цього не робити, сказала, куди я реально втечу, мої документи всі у нього. Він спочатку погодився, і я вже засинала, коли прийшов і спробував ґвалтувати, і я почала плакати…”..................................
Режисер бореться за Україну, керований спогадами про сексуальне насильство
ВАРШАВА, 18 липня (Reuters). Коли Аліса Коваленко записалася воювати за Україну, вона каже, що нею керували обурення через вторгнення Росії до її дому та спогади про сексуальне насильство, яке вона пережила під час боїв із підтримуваними Москвою сепаратистами вісім років тому
Худенька й жвава з пірсингами, що лізуть по вухах, вона розповіла Reuters свою історію в передмісті Києва, де вона живе з батьком, коли не воює як солдат під Харковом.
Вона сказала, що працювала над фільмом про конфлікт на сході України в Донецькій області в 2014 році, коли її зупинили на блокпосту сепаратистів, відвезли для допиту, а потім піддали сексуальному насильству з боку російського офіцера в сусідній квартирі.
Російська влада не відразу відповіла на прохання прокоментувати історію Коваленка. Але Москва регулярно заперечувала відправку офіцерів і військ до сепаратистів у той час і з тих пір відкидала всі звинувачення в тому, що її сили вчиняли акти сексуального насильства, називаючи їх брехнею і пропагандою.
Коваленко розповіла, що в 2014 році її допитували годинами і звинуватили в тому, що вона українська снайперка, перш ніж офіцер відвів її в квартиру і змусив роздягнутися догола у ванні.
Вона сказала, що пам'ятає, як плакала, коли він попросив її лягти на ліжко,а потім намагався зґвалтувати її, перш ніж заснути. Після повторних допитів, додала вона, її звільнили через кілька днів.
«Мені здається, я так боялася, це було як тварина... тваринний страх. Я ніколи раніше не відчувала такого страху.
«Я пообіцяла собі, якщо війна. охопить всю Україну, то я буду воювати не камерою, а рушницею».
«Я НЕ ТАК боялася через вісім років, коли Росія справдіперекинула десятки тисяч солдатів через кордон у своїй«спеціальній військовій операції», спогади нахлинули.
Перспектива відбити повномасштабне вторгнення була страшною. Але потім згадала те, що вже пережила.
"Це (сексуальне насильство) зламало мене. Але в той же час я нічого не боялася після нього", - сказала вона.
«Коли я пішла на війну. я не так боялася ».За словами Коваленко, яка народилася у східному місті Запоріжжя, спогади про напад породили суміш мотивацій.
«Це один фактор, який змусив мене прийняти це рішення... одна річ у списку факторів. Усі вони зіграли певну роль у спробах захистити себе від таких речей — не лише захистити себе, але й усіх людей, свою родину. "
Відтоді Аліса провела місяці на передовій під обстрілами, за милі від свого чоловіка та маленького сина у Франції.
У боях вона втратила одного близького друга. "Це абсолютно нестерпно... ви стали сім'єю з деякими своїми товаришами, тому що ви проводите так багато часу разом", - сказала вона.
Коли не воюють, солдати розмовляють про фільми та музику, курять, діляться жартами та життєвими історіями.
За словами багатьох постраждалих від сексуального насильства, вони воліють мовчати, побоюючись помсти з боку Росії та клеймування з боку своїх українських сусідів.
Але вона з’явилася в п’єсі про свої випробування перед вторгненням і тепер вільно про це говорить.
«Це не лише для мене, але й для інших, і взагалі також для України, тому що нам потрібно говорити про злочини, про те, що зробила Росія».
