Олена Апчел - спікер на Міжнародному конгесі «Жива людяність» в Нюрнберзі.
23 лютого 2025
18 -19 лютого 2025 року в Нюрнберзі відбувся Міжнародний конгрес з питань воєнних злочинів та майбутнього правосуддя «Жива людяність». Захід організований Федеральним агентством громадянської освіти у співпраці з Open Platform Е.V. та Вищим земельним судом Нюрнберга. Місце проведення - найвідоміша в світі судова зала 600, де проходив суд над нацистами.
В конгресі взяли участь політики, відомі експерти, правозахисники, військовослужбовці, журналісти, представники ЗМІ, активісти громадськості, з Німеччини, України, Сирії, Боснії, Хорватії, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки, Франції, Австрії, Сербії, Норвегії.
На заході підняті важливі питання: Які глобальні інституції несуть відповідальність фіксації воєнних злочинів? Як сьогодні працює юрисдикція проти воєнних злочинців? Який зв'язок між війнами 20-го століття і конфліктами сьогодення? Які глобальні владні відносини можна виокремити з нинішньої ситуації і наскільки вони стоять на заваді фундаментальним рішенням? Як оновлювати концепції правосуддя, юрисдикції, прав людини, відповідальності та солідарності?
Олена Апчел членкиня ГО "СЕМА Україна", доктор філософії, військовослужбовиця Сил Оборони України, активістка, режисерка, правозахисниця, дослідниця і мисткиня виступила спікеркою на панельній дискусії "Реагування на насильство". ЇЇ виступ був про резільєнтність і постравматичне зростання, значення роботи організацій, що обєднують вцілілих, реалістичність репараційних механізнім, комемораційні практики, фіксацію злочинів, символічні репарації та обмін міжнародним досвідом.
Учасники обговорення: представник Мережі українських чоловіків, які пережили полон і тортури "Alumni" Олександр Максименко; письменник, правозахисник, засновник Justice Initiative Fund, військовослужбовець і колишній в'язень Станіслав Асєєв; керівниця Асоціації кризових центрів для жертв зґвалтувань в Ізраїлі ARCCI Карміт КЛАР-ЧАЛАМІШ; голова проектної групи "Центральна, Східна та Південно-Східна Європа" Федерального агентства з питань громадянської освіти Катерина Стецевич.
Олена Апчел розповідає про подію на своїй фейсбук-сторінці:
- "Було багато розмов, інтервʼю і дискусій, які вкотре показали, наскільки важлива наша суб'єктність у світі, наше глибинне переконання необхідності подальшої боротьби, наша повага до своїх досягнень, наша відкритість до світу і готовність багато працювати на різних рівнях. Я в захваті від сили і відваги українських правозахисниць та правозахисників. І дуже вдячна усім міжнародним партнерам та партнеркам за думки і дії.
Російські військові протягом 11 років використовують гендерно обумовлене насильство - як геноцидне знаряддя війни. Це систематична зброя для здійснення контролю і демонстрації влади по відношенню до жінок, чоловіків і дітей. Але найбільше страждають жінки. Тільки декілька сотень людей наважилися дати свідчення до генеральної прокуратури України. А ми знаємо, що йдеться про десятки тисяч потерпілих. Люди не звертаються до органів влади, бо бояться стигматизації і засудження, не мають відчуття довіри і безпеки. Саме тому так важливо об’єднуватися, не мовчати. І важливо вчитися слухати, нести відповідальність вимагати від органів влади і урядів всіх країн змини риторики щодо сексуального насильства, зміни законодавства. Наполягати на видимості. Сексуальне насильство є одним з найменше засуджених воєнних злочинів у світі. Це найглибше мовчання старого світу. Через табу і стигми, які його оточують, воно досі залишається не названим, не почутим, а значить і не засудженим.
Для того, щоб відновити баланс, необхідно щоб були зафіксовані всі воєнні злочини, а винні були притягнуті до кримінальної та матеріальної відповідальності на національному та міжнародному рівнях.
Зараз в катівнях незаконних утворень і на території РФ знаходяться тисячі цивільних та військових громадян та громадянок України. Ми мусимо продовжувати працювати, щоб повернути наших людей, не дивлячись на те, що популістів та автократів побільшало останнім часом.
Нам своє робить.
І я вірю, що світ змінюється. Що навіть посеред такого атавістичного, патріархального явища як війна, народжуються величні зміни. Нажаль, війна перетворює людей на цифри. Ми можемо повертати людям імена, а потерпілим гідність, видимість і не самотність. Ніхто не зможе повністю компенсувати завданої шкоди і вгамувати біль, але всі разом ми можемо визнати цей біль, проявити повагу до тих, хто його відчуває і боротися разом. В першу чергу - без страху назвавши зло його іменем.
Назва конгресу "Живе людство" походить від ідеї Ханни Арендт про сутнісне мислення в "темні часи" і можливості ефективного забезпечення та захисту універсалізму прав людини сьогодні.
Дякую за можливість далі жити і діяти Силам Оборони України.
Стоїмо в світлі, що би не було."
